Йоганн Кеплер.

Йоганн Кеплер — відомий німецький астроном і математик Народився у містечку Вейль-дер-Штадті на півдні Німеччини у протестантській сім’ї. Рано залишившись без батька, Йоганн змушений був заробляти на хліб, прислужуючи в шинку.

Задоволенням  для юнака було навчання в монастирській школі.

Учителі помітили чудову пам’ять, кмітливість та старанність Йоганна. 17 вересня І589 року Кеплер вступає до Тюбінгенського університету, де студіюючи богословські науки, водночас захоплюється математикою, астрономією, мистецтвом. Йоганн знайомиться з ученням Коперника. Захоплення ідеями видатного польського астронома посприяло тому, що Кеплера звинуватили у вільнодумстві. Замість прибуткової професії богослова Йоганн по закінченню університету отримав посаду вчителя у семінарії міста Грац.

Важкими були перші кроки самостійного життя…На жаль, і до останніх днів супутницею Кеплера була бідність. Ні наукові успіхи, ні високі посади не зробили його заможним. Молодий магістр філософії був змушений складати календарі, альманахи, гороскопи. «…Краще видавати календарі з пророцтвами, ні жебракувати… Астрологія — дочка астрономії, хоча й незаконна, і хіба не природно, щоб дочка годувала свою матір, яка інакше могла б вмерти з голоду», — казав Кеплер.

Свої розрахунки Йоганн проводив згідно з уведеним 15 жовтня 1582 Григоріанським календарем. Календар Кеплера на 1604 році вдало передбачив погоду, це зробило автора знаменитим у Європі, зате одновірці-протестанти прокляли вченого, а його роботи спалили, вважаючи, що краще розійтися із Сонцем, ніж зійтися із папою римським. Тому Кеплер разом із сім’єю, уникаючи переслідувань, часто змінює місце проживання. У вересні 1600 року він переїжджає до Праги, де працює помічником видатного датського астронома Тіхо Браге. Їхню спільну працю при дворі імператора Рудольфа перервала раптова смерть Браге. Використовуючи результати спостережень, та інших учених та опрацьовуючи матеріали, отримані Тіхо Браге, Кеплер сформулював закони руху планет. Перший закон був опублікований у книзі «Нова астрономія або небесна фізика» (Прага, 1609 р.), другий — у книзі «Коротка коперникова астрономія» (1618-1622 рр.) третій— у книзі «Світова гармонія…» (1619 р.). У 1617 р вийшла (близько 1000 сторінок) та найпопулярніша праця Кеплера в астрономії «Нариси коперникової астрономії». Це був перший підручник геліоцентричної системи, у якому рух планет та їхніх супутників підпорядковувався відкритим законам.

У 1624 році, долаючи фінансові труднощі, Кеплер опублікував «Рудольфівські таблиці» — працю, якій було віддано понад двадцять років життя. Це були астрономічні планетні таблиці, яких із нетерпінням чекали моряки, астрономи, упорядники календарів, астрологи. В останні роки життя Кеплер, перебуваючи на посаді одного вельможі, працює над книгою «Сон», шо присвячена астрономії Місяця.

У своїх працях Йоганн Кеплер виклав теорію і способи передбачення місячних та сонячних затемнень, висловив здогадки про природу та властивості тяжіння фундаментальної  причини, яка визначає рух небесних тіл, досліджував заломлення світла та створення оптичних труб. Учений був провісником відкриття інтегрального та диференціального числення.

Помер Йоганн Кеплер 15 листопада 1630 року в Рогензбурзі, на пам’ятнику викарбували епітафію, яку склав для себе сам учений. Вона закінчується так: «…Я небеса вимірював, тепер тіні Землі вимірюю. Дух на небі мій був; тут же тінь тіла лежить.» Згодом кладовище було зруйноване і від могили Кеплера не залишилось і слідів.

Іменем  Кеплера названий кратер на Місяці.

Реклама

Добавить комментарий

Заполните поля или щелкните по значку, чтобы оставить свой комментарий:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход /  Изменить )

Google photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google. Выход /  Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход /  Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход /  Изменить )

Connecting to %s